12 січня 1907 року - в Житомирі народився Сергій Корольов, український вчений.
Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та вихід людини в космос.
Його досягнення у космічній галузі порівнюють із заслугами Ейнштейна в фізиці. Ми чули – “Сергєєв”, “Петрович” – і відкидали неукраїнські прізвища. А даремно… Задля конспірації такі псевдоніми мали головні конструктори: професором Г. В. Петровичем був Валентин Глушко, Сергєєвим величали академіка Сергія Корольова. Щоб не розсекречувати прізвище, Корольову двічі забороняли погоджуватися на висунення Нобелевським лауреатом.
У Сергія Корольова дід по матері – Микола Москаленко, купець; бабуня – Марія Фурса – дочка стройового козака Матвія Фурси та Євдокії Петренко.
Шестирічний Сергій почав марити небом відколи побачив у Ніжині, як льотчик Сергій Уточкін виконував фігури складного пілотажу, потім приземлився на Базарній площі.
Одесити Валентин Глушко та Сергій Корольов із дитинства стали конкурентами-суперниками на все життя.
В Одесі Сергій вперше закохався. Її звали Ксенія Вінцентіні, або Оксана. Корольов на руках навколо неї ходив, під баржою пропливав, виконав стійку на руках на даху міського моргу. Перед тим, як поїхати вступати до Київської Політехніки, Сергій посватався. Дівчина відмовила.
В анкеті абітурієнт Корольов записався українцем; став студентом КПІ, улюбленим учнем Михайла Кравчука. У 1926 році авіаційне відділення в інституті закрили, Сергій перевівся до Московського вищого технічного училища. У 1929 році у Коктебелі Сергій Корольов збудував за власним проектом планер і пілотував його. Там познайомився з Костем Арцеуловим, планеристом, художником, онуком Івана Айвазовського…
Коментарі
Дописати коментар